Ефективне лікування хронічних захворювань. Клініка Хрономедецини – "Резонанс"
Хід власного часу в живому організмі трактують з позицій спеціальної теорії відносності, створеної А. Ейнштейном в 1905 і доповненої нобелівськими лауреатами Х. А. Лоренцем, М. Планком та М. фон Лауе. Ці досягнення фундаментальної фізики були покладені в основу спеціальної медичної технології “Резонансна хронофітотерапія” (СМТ РХФТ, яку застосовують на практиці лікування хронічних захворювань протягом 27 років. У СМТ РХФТ використовують настоянки трав у різних дозах, які хворі вживають раз на добу в точно позначений час. Параметри доза-час щодня варіюють. Проводили РХФТ хворих на епілепсію, бронхіальну астму, ревматизм, склеродермію, артеріальну гіпертензію, хронічний гломерулонефрит, вегето-судинну дистонію, жіноче безпліддя, круговидне облисiння, вітіліго, екзему, псоріаз, оніхомікоз. СМТ РХФТ немає побічних ефектів та протипоказань до застосування. Ця медична технологія спрямована на усунення неспецифічних проявів хвороби, знижує залежність та ускладнення при застосуванні хімічних синтетичних препаратів, її можна поєднувати з будь-яким видом специфічного лікування. Є розробка інтерне-варіанту СМТ РХФТ. Хрономедицина є пріоритетним напрямком у розвинених країнах світу – США, Великобританії, Німеччині, Франції, Росії, Китаї, Японії і посідає лідируючі позиції серед інших методів лікування, як традиційних, так і народних.
Ключові слова: теорія відносності, хронофітотерапія, лікарські трави, епілепсія, бронхіальна астма, ревматизм, склеродермія, артеріальна гіпертензія, хронічний гломерулонефрит, вегето-судинна дистонія, жіноче безпліддя, круговидне облисіння, вітіліго, екзема, псоріаз, оніхомікоз, усунення лікарської залежності та ускладнень синтетичних хімічних препаратів.
Облік і використання чинника часу на практиці ефективного лікування хворих із хронічними захворюваннями неможливі без уявлення про сутність фізичного часу, бо час пов’язаний з усіма без винятку об’єктами як живої, так і неживої природи. У хрономедицині перебіг часу всередині організму порівнюють з часом поза ним, тобто, з часом у довкіллі -фізичним часом [14, 17]. Однак досі світова наука не змогла відповісти на питання, що таке фізичний час, у чому його глибинна сутність? Споконвіку час пов’язували з рухом [1]. Саме з цих позицій сучасна фізика впритул наблизилася до розгадки цього феномену. Насамперед це сталося завдяки створенню теорії відносності. Перша її частина – спеціальна теорія відносності, розроблена А. Ейнштейном у 1905 р., показала, що час дуже тісно пов’язаний зі швидкістю руху. При цьому тіла можуть мати різний хід часу, якщо вони рухаються з різною швидкістю. Отже, визначили перше важливе досягнення теорії відносності – немає часу однакового для всіх, він індивідуальний і власний. Таким чином, від поняття “час для всіх” фізика, а за нею і всі інші науки перейшли до поняття “час для кожного” [18, 19]. Спільно з Х. А. Лоренцем, нобелівським лауреатом 1902, А. Ейнштейн запропонував формулу, названу ім’ям цих двох великих фізиків. Крім того, вона має іншу назву – формула релятивістського уповільнення часу [15, 16, 19]:
. (1)
Тут та – час в нерухомій та рухомій системах для тіла, що рухається зі швидкістю і – це швидкість світла. Ця формула Лоренца-Ейнштейна з більшою точністю показує, як зміниться код внутрішнього (власного, індивідуального) часу фізичних тіл при зміні швидкості руху цих тіл в просторі.
Формула (1) була застосована нами для аналізу дуже незвичайних, на наш погляд, змін ходу власного часу в людському організмі. У всесвітньо відомому Науково-дослідному психоневрологічному інституті ім. В. М. Бехтерева (Петербург) Т. В. Самокіна в 1980 р. встановила, що при суїцидальній спробі час усередині людини скорочується з 1 хв. до 22-27 с, тобто прискорюється в 2-3 рази в порівнянні з іншими людьми, хід свого часу яких аналогічний коду часу у довколишній неживій природі [14, 17]. Іншими словами, у здорової людини хвилина його власного часу (60 с) дорівнює хвилині фізичного часу, тобто витримана рівність: 60 с всередині організму дорівнюють 60 с поза ним. Ці дані про 22-27 с мають важливий характер, виходячи з таких міркувань:
• віддзеркалюють межу між життям і смертю;
• є закінченням певного ряду величин свого часу, відлік якого починається від 60 с – тривалості інтервалів свого часу у здорових, і продовжується у тих людей, які перенесли стрес, інтоксикацію, перевтому, у яких інтервал власного часу скорочується до 58, 55, 48, 42 с; скорочення цих часових інтервалів залежить не від назви, тобто від специфіки захворювання, а лише від тяжкості перебігу хвороби та віку хворого. Зі збільшенням тяжкості хвороби та віку хворого цей інтервал, який раніше становив 1 хв, продовжує скорочуватися: 40, 36, 32, 30 с, наближаючись до критичного рівня 27-22 с. І хоча конкретні значення 58, 55, 48, 32, 30 с, що передують скороченню до 27-22 с, обрані нами довільно (для наочності), але саме такі тенденції до зміни індивідуальної хвилини описані у збірнику наукових праць “Хронобіологія та хрономедицина”, що вийшов у 1989 р. під керівництвом Ф. І. Комарова – вченого-хронотерапевта зі світовим ім’ям, академіка, голови проблемної комісії з хронобіології та хрономедиціні АМН РФ [14, 17]. Ці конкретні значення перебігу часу в здоровому організмі, рівні 60 с, і зміненого перебігу часу в організмі самогубців, рівні 22 і 27 с, були підставлені у формулу релятивістського уповільнення часу. Початкову швидкість руху тіла при скороченні інтервалу власного часу до 27 с визначають за формулою:
(2)
км/с. Початкову швидкість руху тіла при скороченні інтервалу власного часу до 22 с визначають за формулою:
(3)
км/с. Обидві формули показали дуже високу швидкість руху – 270-280 тис. км/с, порівнянну зі швидкістю світла, а також те, що в здоровому стані людина повинна рухатися з неймовірною швидкістю, яка дорівнює 9/10 швидкості світла! Таке твердження може бути приголомшливим, адже дуже важко уявити, що людина за 1 с пролітає 270 тис. км! Проте в міру осмислення інформації, що накопичилася в різних галузях науки, склалася думка, що формула Лоренца-Ейнштейна дозволяє виявити певну закономірність організації нашого світу, яка досі не була відома науці. Зважаючи результати обчислень за формулою Лоренца-Ейнштейна, було проведено їх аналіз у контексті таких наукових фактів:
• швидкість руху електронів по найближчих до ядра орбітам становить 270 тис. км/с; ця інформація стала доступною не тільки фізикам, а й ширшим верствам населення завдяки книзі Д. Мелхіседека “Давня Таємниця Квітки Життя” [3];
• Всесвіт, у якому ми живемо, обертається [2, 15, 16, 21], про що припускали дуже давно; зокрема, таку гіпотезу висловив ще Томас Райт, ровесник М. В. Ломоносова, і ця гіпотеза була популярна з XVIII-XIX ст. аж до 1905 – року створення спеціальної теорії відносності [2];
• швидкість, яку можуть досягати галактики в процесі обертання навколо центру мас Всесвіту, може бути досить великою, порівнянною зі швидкістю світла, оскільки найдальші, периферичні, галактики залишають Всесвіт зі швидкістю, що дорівнює швидкості світла [15, 16]. По-перше, зіставлення перелічених наукових фактів дозволяє зробити важливий висновок про те, що наша Галактика, а значить, і наша Сонячна система, і планета Земля беруть участь у вселенському обертальному русі зі швидкістю, що дорівнює 270-280 тис. км/с. Дуже важливо, що таке твердження не суперечить іншим науковим уявленням про світ. Ніщо не забороняє нашій Галактиці, розташованій ближче до центру Всесвіту, рухатися в безмежному космічному просторі навколо якогось центру мас зі швидкістю, дещо меншою за швидкість світла, тобто з навколосвітньою швидкістю. Щоб не виникало будь-яких двозначних тлумачень, людина рухається з такою величезною (270-280 тис. км) швидкістю не сама по собі, а разом із Землею, Сонячною системою та Галактикою, рухається як на космічному кораблі. По-друге, цей обертальний рух не можна виявити за допомогою прямих спостережень, оскільки помітити участь у спільному обертальному русі поруч розташованих галактик практично неможливо, тому досі таке обертання, що здійснюється з величезною швидкістю навколосвітньої, ніхто не помітив. Це обертання-рух можна виявити лише непрямим чином, за даними досліджень, які проводять представники інших наук, у тому числі і хронобіології. По-третє, знання про швидкість обертання нашого світу (270 тис. км/с) дозволяє об’єднати багато розрізнених уявлень про людину приблизно так, як це зробила релятивістська фізика стосовно понять часу і простору, що разюче відрізняються між собою, проте об’єднані ; створено просторово-часовий континуум [4]. Так само величезна швидкість руху людини дозволяє пов’язати докупи безліч фактів з різних галузей знання – не тільки з галузі біології та медицини, а й знань, що йдуть у минуле та майбутнє. Дуже багато явищ і речей з позицій цієї величезної (270 тис. км/с) швидкості можна розглянути в іншому аспекті, наприклад, явища Апокаліпсису, Армагедона та ін. можна пояснити з наукової точки зору, і тоді ці лячні для людей явища можуть бути радісними та світлими… У зв’язку з новою картиною світу, що виникає, можна говорити щонайменше про три групи наслідків: медико-біологічні; соціально-політичні; фізико-астрономічні. Таким чином, виявлення навколосвітньої швидкості руху нашого світу має не лише прикладне медичне, а й теоретичне, світоглядне значення. Такий висновок збігається з результатами філософських та фундаментальних фізичних узагальнень, що свідчать про поєднуючі властивості великих швидкостей [4]. У розвиток медико-біологічних наслідків розроблено спеціальну медичну ТЕХНОЛОГІЮ (СМТ) дозування лікарських трав, що отримала назву “Резонансна хронофітотерапія” (РХФТ). Термін “спеціальна” – на честь спеціальної теорії відносності (СТВ). СМТ заснована на висновках СТВ про те, що збільшення швидкості та інтервалів власного часу можливе лише за рахунок збільшення енергії. Лікарські речовини привносять до організму велику кількість енергії не тому, що містять її багато. Вихід у тому, щоб необхідну енергію можна було взяти з внутрішньої енергії та передати до кінетичної. Такий підхід збігається з висновками як СТВ, так і з теорією систем, теорією оптимізації, що виникли набагато пізніше і свідчать, що найбільше впорядкування внутрішньої структури відбувається за мінімум внутрішньої енергії [20]. Предтечею цих теорій були нобелівські лауреати М. Планк та М. фон Лауе, які у 1907 р. суттєво доповнили СТВ, відкривши такі раніше не відомі фізики явища, як залежність упорядкованості внутрішньої структури (негентропії) та температури від швидкості руху тіла [15, 16 ]. Це важливо, бо будь-яка хвороба – ні що інше, як зменшення впорядкованості внутрішньої структури. Таким чином, в алгоритмах СМТ РХФТ шляхом зміни величин доз і часу прийому трав використовують закономірності, що стали відомими завдяки роботам чотирьох нобелівських лауреатів – Х. А. Лоренца, А. Ейнштейна, М. Планка, М. фон Лауе. Фундаментальні фізичні закони, загальні для живих і неживих тіл, дозволяють посилити лікувальну дію трав та лікувати важкі форми різних хронічних захворювань. Застосовуючи методику СМТ РФХТ протягом 27 років, було зазначено, що поряд з основними захворюваннями усувається ряд супутніх, покращується розумова та фізична працездатність, знижуються температура тіла та пульс. При цьому СМТ РХФТ можна застосовувати як самостійно, так і у поєднанні зі специфічною терапією, яка проводиться для лікування основних захворювань [5, 7-12]. Важливо відзначити, що при одночасному застосуванні специфічного лікування та СМТ зменшуються, а в деяких випадках і усуваються ускладнення від застосування синтетичних хімічних препаратів, дозу яких можна значно зменшити, а при тривалому застосуванні СМТ повністю відмовитись. Іншими словами, за рахунок іншого механізму лікувальної дії СМТ надає виражену лікувальну дію, спрямовану на усунення неспецифічних проявів захворювань. Саме ці неспецифічні ознаки хвороби становлять, за Г. Кельє, основний симптомокомплекс будь-якої хвороби. Сучасна медицина не має достатньо потужних і цілеспрямовано діючих лікарських засобів, які б усували цю найважливішу патогенетичну ланку. СМТ РХФТ ліквідує цю прогалину. СМТ РХФТ призначають кожному хворому індивідуально залежно від його особливостей: групи крові, резус-фактора, скарг, тяжкості основного та супутніх захворювань, даних обстежень, що проводяться за методом Накатані, та інших факторів. З урахуванням отриманих відомостей, а також даних хронодіагностики – щоденного самоконтролю температури тіла і пульсу на обох руках – проводиться щомісячна корекція хронотерапевтичного лікування. СМТ виконують у домашніх умовах – вживання настоянки трав у певній дозі та точно визначений час. Параметри СМТ доза-час щодня змінюють за алгоритмом, що випливає із СТВ. Таким чином, у СМТ РХФТ в єдину лікувальну систему об’єднані як сила трав, так і сила СТВ, що дозволяє підвищити лікувальну ефективність трав у кілька тисяч разів. Хронотерапія – лікування в залежності від фактора часу, заснована на твердженні, що лікарські речовини діють найбільш ефективно і нешкідливо при надходженні в організм у певний час та у необхідній дозі. У розвинених країнах світу (США, Великобританія, Німеччина, Франція, Китай, Японія) хронотерапія – найперспективна галузь медичної науки та практики, якій приділяється особлива увага та фінансування. За ефективністю хрономедицина займає лідируючі позиції серед традиційних і нетрадиційних методів лікування [6, [3]. Проте за кордоном про сутність часу, можливість застосування СТВ для опису процесів життєдіяльності нічого не відомо. Основний шлях розвитку хрономедицини там – емпіричний, тобто шлях спроб і помилок.
Висновки
1. Сутність часу можна пізнати на основі системного аналізу даних про код часу в живій і неживій природі.
2. Знання про час має найважливіше прикладне значення і може бути використане для відновлення здоров’я.
З. СМТ РХФТ дозування лікарських трав дозволяє лікувати хворих з тяжкими хронічними захворюваннями, усувати ускладнення після лікування, що раніше проводилося, знижувати залежність від синтетичних хімічних препаратів.
4. СМТ РХФТ можна застосовувати як самостійно, так і в поєднанні зі специфічною терапією, що проводять при лікуванні вказаних захворювань. При поєднаному застосуванні СМТ сприяє усуненню специфічних і неспецифічних ознак захворювання, залежності та ускладнення лікування, що раніше проводилося а також зниженню прийому хімічних синтетичних препаратів.
5. СМТ РХФТ не має протипоказань до застосування, в зв’язку із тим, що призначаються вітчизняні аптечні настоянки лікарських трав, і є наукомісткою розробкою, що стосується високих технологій, оскільки в ній використовують закономірності спеціальної теорії відносності.
Література
1. Бич А. М. Природа времени. Реляционно-динамическая гипотеза локально-когерентного времени – свойства и следствия. – Київ: Компанія “Актуальна освіта”, 2000. – 270 с.
2. Бердышев С. Законы космоса. – Москва: Рипол классик, 2002. – 384 с.
З. Друнвало Мельхисе дек. Древняя Тайна Цветка Жизни: Пер. с англ. – Т.1 / Под ред. И. В. Сутокской. – Київ: Софія, 2000. – 248 с.
4. Капра Ф. дао физики. – Санкт-Петербург: “ОРИС”+ “янА-пРинт”, 1994. – з04 с.
5. Махгнчук Н., Власенко I. Час, мов розгнуздані коні // Урядовий кур’єр, 2007. – 24 бер.
6. Мэлор Стуруа. Дэвид Хо – человек года // газета “Известия”, 1996. – 31 дек.
7. Полищук Н. А. Тайна времени или хронотерапия хронических болезней. – Київ: Реферат, 2004. – 96 с.
8. Полищук Н. А. Хронотерапия больных круговидным облысением, её влияние на показа-тели серусодержащик соединений сыворотки крови и гуморального иммунитета: Автореф. дис…. канд. мед. наук. – Київ, 1989. – 26 с.
9. Полищук Н. А. Время как резонанс околосветовой 270-тысячной скорости. Эниология 21 века // 5-й междунар. конгр., 2004. – С. 185-188.
10. Полищук Н. А. Резонансная хронофитотерапия в лечении псориаза // Тез. докл. 7-го Укр. съезда дерматовенерологов. – Київ.: Изд-во КП Редакция газеты “Ваше здоровье”, 1999, -С. 35.
11. Полищук Н. А. Новые методы лечения склеродермии // Там же. – С. 53.
12. Полищук Н. А. Резонансная хронофитотерапия – новая технология лечения круговидного облысения // Там же. – С. б0.
13. Путилое А. А. “Совы”, “жаворонки” и другие. О наших внутренних часах и их влиянии на здоровье и характер. – Новосибирск: Изд-во Новосиб. ун-та; М.: Совершенство, 1997. -264 с.
14. Фактор времени в функциональной организации деятельности живых систем: Сб. науч. тр. / Под ред. Н. И. Моисеевой. — Ленинград, 1980. — 164 с.
15. Фоминский Л. П. Чудо падения. — Черкаси: Стяг, 2001. — 264 с.
16. Фоминский Л. Л. Тайны мальтийского дикса или к теории движения. — Черкаси: Відлуння, 1998, 112 с.
17. Хронобиология и Хрономедицина: Руководство / Под ред. Ф. И. Комарова. — Москва: Медицина, 1989. —399 с.
18. Уернин А.Д. Физика времени. — М.: Наука, 1987. — 224 с.
19. Шмутцер Э. Теория относительности — современные представления. Путь к единству фи-зики: Пер. с непг. А. С. Доброславского. — Москва: Мир, 1981. —232 с.
20. Шевченко В. А. Универсальный природный цикл. Общая информационно-энтропийная концепция развивающихся систем (качественный аспект). — Київ.: Вища школа, 1992 — 171 с.
21. Wolf C. Polarization rotation over cosmological distances as a probe to new physics.// Apeiгоп. — 2001. — Vol. 8, No. 3. — Р. 87-96.
TO THE ISSUE OF THE ESSENCE OF THE PHENOMENON OF TIME
AND EFFECTIVE CHRONOTHERAPY OF CHRONIC PATIENTS
M. А. Polishchuk
Scientific and medical center “Resonance”, Kyiv
E-mail: rezonasua@gmail.com
Abstract
The passage of time in a living organism is interpreted from the standpoint of the special theory of relativity, created by A. Einstein in 1905 and supplemented by Nobel laureates H. A. Lorenz, M. Planck, and M. von Laue. These achievements of fundamental physics were laid at the basis of the special medical technology “Resonance chronophytotherapy” (SMT RKFT, which has been used in the practice of treating chronic diseases for 27 years. In SMT RKFT, tinctures of herbs are used in various doses, which patients use once a day at a precisely indicated time . Dose-time parameters vary every day. They performed RFPT on patients with epilepsy, bronchial asthma, rheumatism, scleroderma, arterial hypertension, chronic glomerulonephritis, vegetative-vascular dystonia, female infertility, with side effects and did not notice any contraindications for use. This medical technology is aimed at elimination of non-specific manifestations of the disease, reduces the dependence and complications of the use of chemical synthetic drugs, it can be combined with any type of specific treatment. There is the development of an internal variant of SMT RHFT. Chronomedicine is a priority direction in the developed countries of the world – the USA, Great Britain, Germany, France, Russia , China, Japan and occupies the ice irving position among other methods of treatment, both traditional and folk