Ефективне лікування хронічних захворювань. Клініка Хрономедецини – "Резонанс"
Полищук Николай Андреевич
клиника хрономедицины “Резонанс”
Анотація. Гніздова алопеція – одна з поширених форм облисіння, яка погано піддається лікуванню. У вирішенні цієї проблеми може зіграти значну роль метод хронотерапії, який набуває значного поширення в Україні та світі.
Мета: вивчити клінічну ефективність хронотерапії для лікування гніздової алопеції.
Матеріали та методи. Для досягнення поставленої мети було обстежено та проліковано 108 осіб з діагнозом гніздова алопеція. Пацієнтів було поділено на дві групи. До основної групи ввійшло 45 осіб – лікувалися з використанням методу хронотерапії. Контрольну групу склало 67 осіб, які отримували традиційне лікування гніздової алопеції. Було виконано ряд клінічних, біохімічних та імунологічних досліджень спрямованих на оцінку ефективності лікування.
Результати. Лікування хворих гніздовою алопецією методом хронотерапії є статистично достовірно ефективнішим за традиційне лікування даної патології і забезпечує відновлення росту волосся у 53,3% хворих, що супроводжується нормалізацією вмісту комплементу, сульфгідрильних груп, активності кислої фосфатази, концентрації серину, аспарагінової кислоти, валіну, треоніну, аланіну, цистину, лейцину, ізолейцину. Запропонований метод хронотерапії має виражену анаболічну дію на організм хворих. Нормалізується менструальний цикл, зникають симптоми передменструального синдрому і альгодисменореї, поліпшується працездатність і самопочуття хворих.
Висновки. Отримані дані поглиблюють знання про патогенез гніздової алопеції на біохімічному та імунологічному рівнях і сприятимуть підвищенню ефективності діагностики та лікування даної патології. В ході дослідження виявлено високу ефективність хронотерапії в лікуванні гніздової алопеції та підтверджено можливість її використання для ефективного лікування цілого ряду інших патології.
Ключові слова: хронотерапія, традиційний метод лікування, гніздова алопеція, ефективність лікування, імунологічні показники, біохімічні показники.
1. Вступ
Гніздова алопеція – одна з поширених форм алопеції, яка характеризується суцільним випадінням довгого волосся на різко обмежених ділянках шкіри округлих або овальних обрисів, у середньому 3-5 см у діаметрі. Для даного захворювання характерний раптовий початок, частіше у людей молодого віку обох статей. Численні факти вказують, що цей вид алопеції є наслідком автоімунних, психо- нейрогенних, токсичних факторів. Виникнення гніздової алопеції також може бути симптоматичною ознакою деяких інфекційних захворювань (оперізуючий лишай, сифіліс та ін.), запальних процесів на шкірі (екзема, піодермії) [1, 2]. Однак, причини виникнення та механізм розвитку гніздової алопеції остаточно не з’ясовані та потребують подальшого вивчення.
Незважаючи на те, що алопеція вважається відносно доброякісним захворюванням, випадіння волосся призводить до тяжких змін в психоемоційному статусі, аж до важких невротичних розладів і формування патологічної особистості [3, 4]. Це обумовлює значну соціальну значимість цього захворювання та необхідність його ефективного лікування
Попри широке застосування синтетичних лікарських засобів (міноксидил, фінастерид, лінімент перцево-камфорний, цинктерал, етоній, комплекс вітамінів «Перфектил» тощо), та активне використання лікарськіх та косметичних засобів на основі лікарських рослин у лікуванні алопеції, воно залишається недостатньо ефективним.
Вирішити дану проблему, за рахунок підвищення лікувальної ефективності вже відомих терапевтичних засобів і зниження їх побічних дій внаслідок більш адекватного, фізіологічно обгрунтованого підбору доз та часу прийому ліків, може допомогти хронотерапія.
Хоча хронотерапія достатньо молода наука, але активна робота дослідників вже зараз дозволила зробити ряд цікавих відкриттів у цій галузі.
Поряд з теоретичними дослідженнями у хронотерапії на сьогоднішній день вже існують значні практичні результати. Як не дивно, але препарати, які були раніше визнані неефективними, показують хороші результати при використанні
хронотерапиї. Методика хронотерапії полягає в тому, що ліки потрібно приймати в певний час, що пов’язано з біоритмом того органу, на який виявляється лікувальний вплив.
Цей напрямок медицини переживає пік розвитку в таких країнах як США, Німеччина, Англія та ін. В останні роки особливі прориви спостерігаються в терапії, дерматології, онкології, ревматології, хірургії. Великий ефект дає хронотерапія при лікуванні різних хронічних захворювань, причому в тих випадках, коли традиційні лікарські методики не здатні подолати хворобу [5].
В Україні, так само, як і в усьому світі, хронотерапевтичні схеми лікування набувають все більшого поширення, причому ефект від них істотно вищий в порівнянні з ефектом від використання звичайних традиційних схем лікування [6].
Епідеміологічні та експериментальні дослідження свідчать про роль циркадіальних розладів у розвитку багатьох, не лише дерматологічних захворювань, а й ряду інших, зокрема онкологічних [7]. Sigurdardottir LG та співіавтори, проводячи епідеміологічні дослідження, виявили взаємозалежність між збоєм циркадіальних ритмів, порушенням сну (недосипанням) та раком простати. Виявлено взаємозв’язок між раком шкіри та порушеннями циркадіальних ритмів [8]. Relogio та співавтори вказують на пряму взаємозалежність між дисбалансом циркадіальних ритмів та раком прямої кишки [9].
Індивідуальна хронотерапія дозволяє підбирати схему введення ліків для кожного хворого окремо, відповідно до особливостей його добових ритмів. Завдяки цьому фахівцям вдалося досягти значних успіхів в лікуванні цілого ряду хвороб, зокрема, гіпертонічної хвороби та бронхіальної астми.
Так, Smolensky M.H. та співавтори, у своїх дослідженнях отримали переконливі дані, які свідчать про зниження ризику серцево-судинних захворювань і пошкоджень органів-мішеней кровоносних судин і тканини серця, головного мозку, нирок, очей та інших органів в разі використання для лікування артеріальної гіпертензії хронотерапевтичних методик [10]. Ефективність використання принципів хронотерапії в лікуванні гіпертонічної хвороби продемонстрували в своїх дослідженнях і Hermida R.C. та співавтори, довівши та обґрунтувавши, що прийом комбінації таких антигіпертензивних препаратів, як амлодипін та вальсартан перед сном дає більш виражений ефект ніж в разі їх прийому зранку [11]. Відповідні дані про залежність ефективності препарату від часу його прийому було отримано і для комбінації індапаміду з вальсартаном [12] і для комбінації вальсартану і гідрохлориду [13].
В ряді досліджень виявлено наявність циркадіальних ритмів обструкції дихальних шляхів при хронічних обструктивних захворюваннях легень[14] та, зокрема, астми [15]. Це обумовлює необхідність широкого впровадження в схеми лікування ХОЗЛ методів хронотерапії.
Важливий роль відіграють циркадіальні ритми і в процесі старіння організму. Так, в ряді досліджень було виявлено пряму взаємозвязок на молекулярному рівні між дисбалансом циркадіальних ритмів і темпами старіння людини [16].
Враховуючи вищесказане, своєчасним та актуальним є дослідження спрямоване на вивчення методів хронотерапевтичного лікування гніздового облисіння.
2. Мета дослідження
Порівняння клінічної ефективності хронотерапевтичного і традиційного (загальноприйнятого) методів лікування гніздової алопеції.
3. Матеріали та методи
Дослідження було проведено на базі кафедри дерматології і венерології НМУ ім. О.О. Богомольця та клініки хрономедицини «Резонанс» (м. Київ) за період з 1986 по 2016 рік.
Для досягнення поставленої мети було обстежено та проліковано 108 осіб з діагнозом гніздова алопеція. Пацієнтів було поділено на дві групи – основну та контрольну. До основної групи ввійшло 45 осіб – вони лікувалися з використанням методу хронотерапії. Контрольну групу склало 67 осіб, які отримували традиційне лікування гніздової алопеції.
Пацієнти з основної групи в якості лікувальних препаратів отримували офіцинальні настоянки адаптогенів в різних дозах за індивідуальною схемою розробленою у відповідності з місячним циклом росту волосся. Після закінчення 30-денного курсу. лікування схему лікування повторювали багато разів протягом 5–10 курсів. Пацієнти з контрольної групи отримували комплекс терапевтичних засобів, що включають метіонін, окис цинку, апілак, настоянку адаптогенів, ін’єкції плазмолу, алое, вітамінів, фізіотерапевтичні засоби. Лікування цим методом проводилося протягом місяця.
Всім піддослідним, до та після лікування, виконано ряд біохімічних та імунологічних досліджень, зокрема, визначався рівень загальних, білкових і безбілкових сульфгідрильних груп, концентрація вільних амінокислот (аспарагінової кислоти, треоніну, серину, глутамінової кислоти, проліну, аланіну, гліцину, цистину, валіну, метіоніну, ізолейцину, лейцину, тирозину, фенілаланіну), активність кислої і лужної фосфатаз, рівень комплемента і комплементзвязуючих антитіл до тканин шкіри в печінці, імуноглобулінів класу A і М, імуноглобулін-антитіл основних класів до шкіри і печінки, цитохрому С, активність Т- й В- лімфоцитів.
Вміст загальних і безбілкових сульфгідрильних груп визначався за методом запропонованим L.L. Elman і G. Seldak. Активність кислої і лужної фосфатаз в сироватці крові визначалася за методом Боданського. Визначення концентрації вільних амінокислот здійснювалося методом іонообмінної хроматографії на автоматичних аналізаторах японської фірми “Хітачі” КLА-З та КLA-5. Визначення імуноглобулінів класу А і М проводилося методом простої радіальної імунодифузії по G. Manchini. Для визначення, гуморальних антитіл в сироватці крові використовувалася реакція споживання імуноглобулінів.
Вміст комплементу в сироватці крові і швидкість використання комплементу з шкірними і печінковими антигенами визначалася за методикою В.Л. Морозова. Забір крові на імунологічні та біохімічні тести проводився вранці. Кров брали з ліктьової вени натщесерце.
Клінічно ефективність лікування оцінювали за шкалою відмінно, добре або задовільно. Під відмінним ефектом малося на увазі повне відновлення волосяного покриву, під добрим – значне зменшення вираженості косметичного дефекту, що сприяло відновленню виразу обличчя, характерного для кожного індивіда. Задовільним ефектом лікування ми вважали зростання вій, брів, часткове відновлення волосся, поява яких суттєво не позначалося на нормалізації зовнішнього вигляду хворого.
4. Результати
В ході проведення попередніх (на етапі первинного обстеження) біохімічних досліджень виявлено, що в порівняння з нормою в сироватці крові хворих гніздовим облисінням в 2,4 рази було менше метіоніну, в 2,5 рази – глутамінової кислоти. Крім того, на 89% менше цистину, на 74 % – аланіну, на 50% – лейцину і аспарагінової кислоти, на 40% менше серину. В сироватці крові на 40% більше, ніж у нормі, містилося загальних сульфгідрильних груп, в тому числі на 84,9% було більше білкових сульфгідрильних груп і на 36 % безбілкових сульфгідрильних груп. Активність кислої фосфатази в 4,6 рази, лужної – в 2,7 рази перевищувала їх активність у здорових людей.
Крім того, в обстежених хворих виявлено зниження вмісту комплементу і збільшення вмісту комплементзвязуючих антитіл до тканин печінки в 5 разів, до тканин шкіри – в 14,4 рази в порівнянні з нормою. Також, виявлено збільшення рівня імуноглобуліну класу А на 50%, а імуноглобуліну класу М – на 27%, різке збільшення вмісту протиниркових імуноглобулін -А-антитіл, а також, підвищення в 2,2 рази вмісту імуноглобулін-А-антитіл до цитохрому С.
Аналіз даних оцінки клінічної ефективності хронотерапії та загальноприйнятого методу лікування гніздової алопеції показав, що при хронотерапії відмінний результат відзначався у 24 хворих з 45, тобто у 53,3% осіб, хороший – у 7 хворих, або у 15,6;% пролікованих, задовільний – у 9 хворих, або у 20% осіб, незадовільний – у 5 хворих, або у 11,1% пацієнтів. При лікуванні загальноприйнятим методом повне відновлення волосся виявлено у 3 хворих з 67 (4,5%), хороший ефект був отриманий у 9 хворих (13,4%), задовільний – у 12 хворих, (17,9%) осіб, незадовільний – у 43 хворих (64,2 %). Більш наглядно ці дані представлено на рисунку 1.
Рис. 1. Клінічна ефективність хронотерапевтичного та традиційного методів лікування.
Статистичні розрахунки з визначенням t-критерію Стьюдента показали, що з великим ступенем достовірності (Р <0,001) позитивний лікувальний ефект при хронотерапії в 2,5 рази перевищує такий при загальноприйнятому методі лікування. Причому відмінний результат при хронотерапії відзначався в 11,8 рази частіше, ніж при загальноприйнятому методі. Хороший результат відзначався на 16,4 % частіше, а задовільній – на 11,7% частіше.
Наряду зі стимуляцією росту волосся у хворих гніздовій алопеції при хронотерапії відзначалися і інші афекти, такі як нормалізація циклічності менструацій, зникнення предменструального синдрому і альгодисменореи, нормалізація сну, апетиту, зникнення головних болів, поліпшення зору, зникнення апатії, поліпшення працездатності та інші.
Крім того, під впливом хронотерапії, на відміну від загальноприйнятого методу, знижується вміст загальних сульфгідрильних груп в сироватці крові хворих майже до фізіологічного рівня, що пов’язано зі зниженням кількості білкових і безбілкових органічних сполук. Нормалізується також активність кислої і лужної фосфатаз. Це свідчить про те, що хронотерапія володіє більш вираженою здатністю нормалізувати процеси обміну речовин в організмі хворих. Аналіз вмісту вільних амінокислот в сироватці крові хворих, які лікувалися різними методами, показав, що під впливом хронотерапії протягом
перших 7 місяців лікування спостерігається тенденція до зниження концентрації більшості вільних амінокислот в сироватці крові, таких як метіонін, цистин, аланін, лейцин, глутамінова кислота, ізолейцин, валін, серин, аспарагінова кислота,
Після 10 місяців лікування вміст у крові хворих серину, аспарагінової кислоти, валіну, треоніну, аланіну, цистину, ізолейцину і лейцину нормалізується, а проліну, гліцину, тирозину і фенілаланіну навіть підвищується.
У той же час загальноприйнятий метод лікування, незважаючи на масованість терапевтичного впливу, сприяв нормалізації вмісту в організмі хворих вільних амінокислот в значно меншій мірі.
Під впливом хронотерапії вже через місяць після початку лікування вміст комплементу та імуноглобулінів А і М у хворих збільшується майже до норми. У наступні 10 місяців рівень комплементу та імуноглобулінів продовжує збільшуватися. В той час, як при лікування загальноприйнятим методом ці показники не нормалізуються.
Під впливом хронотерапії рівень протиниркових та протипечінкових імуноглобулін –А антитіл знижується до норми, в меншій мірі на перших місяцях спостереження і більшою мірою – в наступні. Отримані дані свідчать про більш виражений позитивний вплив хронотерапії на імунологічні процеси, що відбуваються в печінці, ніж при загальноприйнятому методі лікування.
Під впливом хронотерапії відбувається істотне зниження концентрації імуноглобулін -А і М-антитіл до цітохрому С, особливо виражене на 4, 7 і 10-м місяцях лікування. Таким чином, динаміка більшості імунологічних показників при лікуванні хворих гніздовим облисінням свідчить про більш виражену їх нормалізацію в разі використання хронотерапії в порівнянні з загальноприйнятим методом лікування.
В цілому динаміка результатів біохімічних і імунологічних досліджень підтверджує, що хронотерапія володіє анаболічним впливом на організм хворих і свідчить про правильність теоретичних розробок, що послужили основою для створення запропонованого методу лікування.
5. Обговорення результатів
Отримані в ході дослідження дані про зміни біохімічних та імунологічних показників у хворих гніздовим облисінням значно поглиблюють знання про патогенез розвитку гніздової алопеції і, як наслідок, відкривають широкі можливості для подальшого пошуку першопричини розвитку (головного етіологічного фактора) даного захворювання, розробки нових методів його діагностики, нових більш ефективних, простих, доступних та безпечних методів лікування.
Одним з таких методів лікування є прийом настоянок адаптогенів з використанням методів хронотерапії – індивідуальним підбором доз та часу прийому з врахуванням циклічності росту волосся пацієнта. Більша ефективність цього методу лікування в порівнянні з традиційним лікуванням доведена в даному дослідженні.
Крім того, цей метод лікування продемонстрував виражену анаболічну дію на організм хворих. В них нормалізувався менструальний цикл, зникали симптоми передменструального синдрому і альгодисменореї, поліпшувалися працездатність і самопочуття.
Співвзучні дані з результатами проведеного дослідження знайдено і в науковій літературі. Так, Гаранян Л.Г., наводить дані про високу ефективність хронтерапевтичних методів з використанням мелатоніну в лікуванні цілого ряду дерматологічних захворювань: псоріазу, екземи, атопічного дерматиту і, зокрема, алопеції [17].
Багато уваги в науковій літературі приділяється й проблематиці вивчення хронобіології імунної системи людини з метою використання отриманих даних для створення ефективним діагностичних та лікувальних хронотерапевтичних методик. Так, Бородін Ю.І. пише, що при порушеннях циркадіальних ритмів іммунної системи в експериментах на тваринах і при різних захворюваннях у людини спостерігаються розлади функцій імуннокомпетентных клітин, які проявляються імунодефіцитними, аутоіммунними, алергічними станами [18]. Вже зараз, значна роль відводиться хрономедицині в лікуванні захворювань аутоімунного характеру, зокрема ревматоїдного артриту [19].
Про вкрай важливу роль циркадіальних ритмів в розвитку дерматологічних захворювань та значущість підходів хрономедицини у вирішенні цієї проблеми говориться і в статті Li WQ та співавторів [20].
Виходячи з вище сказаного, можна говорити про перспективність хронобіології, хрономедицини, хронодіагностики і хронотерапії та їх значну значну роль в подальшому розвитку сучасної медицини. Вкрай важливим є проведення великої кількості досліджень спрямованих на пошук нових методів діагностики та лікування хвороб, зокрема дерматологічних хвороб побудованих на принципах хрономедицини.
Представлене в даній статті дослідження є одним із таких досліджень. Подальше вивчення цієї проблематики дозволить розширити наші знання про алопецію та допоможе знайти найефективніший, найпростіший та найдоступніший спосіб її лікування, а також розширить наші знання в галузі хрономедицині, за якою майбутнє сучасної медицини. Перспективними виглядають дослідження спрямовані на вивчення ефективності інших методів лікування алопеції, зокрема, і традиційних з приведенням останніх у відповідність до принципів хрономедицини.
6. Висновки