Як позбутися Соціальної тривоги?

СОЦІАЛЬНА ТРИВОГА: ПРИЧИНИ ТА ЛІКУВАННЯ

Соціальна тривога, також відома як соціальна фобія, є одним з психічних розладів. Вона проявляється в громадських місцях, при накопиченні великої кількості людей. Вона виражається упередженою думкою про себе і свої вчинки. Соціальна фобія може проявлятися страхом і тривогою, невпевненістю, продиктованою уявними коментарями і думками оточуючих.

Протягом десятиліть провідні вчені в різних областях психіатрії намагалися знайти оптимальні методи лікування цього розладу. І хоча в лікуванні соціальної тривоги були досягнуті дивовижні результати, ці методи поки не можна назвати абсолютно ефективними. Кардинальний прорив у лікуванні соціальної фобії був зроблений у клініці хрономедицини «Резонанс», де хрономедична технологія практикується вже майже три десятиліття.

За результатами урахування динаміки одужання відзначено високий відсоток позитивного ефекту хрономедичної терапії. Більшість пацієнтів після короткого курсу повернулися до нормального життя і стали частиною суспільства.

Звідки береться соціальна тривога?

Соціальний розлад, або соціальна фобія, вражає буквально всі вікові групи, незалежно від статі. Дуже часто від хвороби страждають діти шкільного віку, які відчувають булінг і тиск однолітків. Невпевненість у майбутньому змушує цілком самодостатніх дорослих відійти в себе.

Офіційна психіатрія виділяє кілька причинно-наслідкових факторів, що провокують початок і прогресування соціального тривожного розладу:

на генетичному рівні – пацієнтами психіатра з цим діагнозом часто є ті, у кого був випадок психічних патологій в їх сім’ї;
структурні і фізіологічні особливості головного мозку – при підвищеній гіперактивності мигдалини головного мозку підвищує страх, з’являється недовіра і відчуття небезпеки.
зовнішні причини соціальної тривожності – вони зазвичай стають непередбачуваними ситуаціями. Наприклад – насильство, напади, небезпека для життя, нещасні випадки. У дітей соціальна фобія може виникати при гіперконтролі з боку батьків, з гіпертурботою і обмеженням свободи вибору.

Внаслідок цих причин у дітей спостерігається зниження успішності в школі, вони намагаються піти на самоізоляцію. Дорослі можуть спробувати придушити стан соціальної тривоги за допомогою алкоголю, наркотичних компонентів. Більшість пацієнтів стають інертними до критики, деякі намагаються спробувати покінчити життя самогубством.
У багатьох випадках перебіг соціального тривожного розладу супроводжується іншими психічними відхиленнями, розладами і серйозними патологіями психіки.

Фізичні симптоми соціального тривожного розладу

Фізичні симптоми соціального тривожного розладу такі:

туман в очах;
приплив крові до обличчя (почервоніння);
біль і тяжкість у грудях;
лихоманка;
пронос;
головокружіння;
сухість у роті;
почуття нереальності того, що відбувається (дереалізація) або відчуття відстороненості (деперсоналізація);
головний біль;
прискорене серцебиття;
комок у горлі;
м’язова напруга;
нудота;
парестезії (поколювання, мурашки по шкірі);
дзвін у вухах;
тремтіння в кінцівках або у всьому тілі;
порушення дихання;
пітливість;
тремтіння у голосі.

У деяких випадках ці симптоми можуть бути досить сильними, щоб перерости в панічні атаки. Різниця полягає в тому, що, на відміну від людей з панічним розладом, люди з соціальним тривожним розладом знають, що їхня паніка викликана страхом перед соціальною взаємодією.

Когнітивні симптоми соціального тривожного розладу

Соціальний тривожний розлад може також включати когнітивні симптоми, тобто дисфункціональні патерни мислення:

Негативні переконання: твердо укорінені переконання про власну неадекватність за умов соціальної взаємодії чи ситуаціях, що пов’язані з оцінкою своєї діяльності.
Упереджене ставлення: тенденція ігнорувати свої позитивні якості та досягнення та перебільшувати здібності та досягнення інших.
Негативні думки: автоматична негативна оцінка себе у ситуаціях соціальної взаємодії чи ситуаціях, пов’язаних з оцінкою своєї діяльності чи успішності. Наприклад, прийшовши на роботу в новий колектив, у нову школу або на захід, при необхідності представитися у людини з соціальним тривожним розладом з’являється страх і негативні думки, такі як: «Всі інші виглядають набагато розслабленішими, ніж я», «Що, якщо я скажу щось дурне?», або «Що, якщо всі помітять, що мій голос тремтить?»

Ці думки повністю заповнюють голову, не даючи можливості думати ні про що інше, тому людина намагається говорити якомога менше слів, щоб ніхто не помітив її тривоги. З часом ці думки завдають шкоди самооцінці людини та знижують якість її життя. Тому важливо вчасно звернутися за допомогою.

Поведінкові симптоми соціального тривожного розладу

Люди з соціальним тривожним розладом мають певні моделі поведінки. Вони схильні робити вибір, який ґрунтується на страху та уникненні, а не на власних уподобаннях, бажаннях та амбіціях. Наприклад, вони можуть кинути школу, щоб уникнути презентацій або іспитів, стати більш вимогливими або відмовитися від підвищення на роботі через зміну звичних умов праці.

Соціальний тривожний розлад може призвести до низького рівня життя, малої кількості друзів чи романтичних стосунків або їх відсутності. Люди, які страждають на цей розлад, можуть кинути навчання або роботу і почати вживати алкоголь або психоактивні речовини, щоб впоратися зі своєю тривогою.

Поширені типи поведінки людей із соціальним тривожним розладом:

Уникання: пошук можливостей уникнути дій чи заходів, пов’язаних із соціальною взаємодією чи оцінкою їхньої діяльності, для зменшення занепокоєння (захворіти чи кинути роботу, при необхідності виступати з презентацією, не з’явитися на весілля);
Безпечна поведінка чи часткове уникання: вибір взаємодії, що полегшує відчуття тривоги під час соціальних чи виробничих заходів (уникнення зорового контакту, мінімізування вербального спілкування, зниження голосу під час розмови);
Втеча: втеча із заходу, що викликає тривогу (вийти посеред виступу, сховатися в туалеті, перебуваючи на корпоративі).

ДІагностика соціального тривожного розладу

Дослідження показали, що соціальні тривожні розлади частіше зустрічаються у жінок, ніж у чоловіків. Соціальний тривожний розлад не діагностується за допомогою клінічного або фізичного обстеження. Як і у випадку з усіма психічними розладами, діагноз ґрунтується на тому, чи відповідає пацієнт певним стандартизованим критеріям.

Діагностичний процес включає аналіз психічної історії пацієнта та інтерв’ю для оцінки того, як пацієнт сприймає певні життєві ситуації. Це дослідження може визначити, чи є страхи достатньо серйозними, щоб заважати повсякденному життю, навчанню, роботі та стосункам. Фахівці з психічного здоров’я використовують рейтингові шкали для оцінки ступеня соціальної тривожності. Рейтингові шкали корисні для моніторингу динаміки стану під час лікування. Опитувальник соціального страху Mini SPIN може бути використаний як інструмент для виявлення розладів соціальної тривожності. Цей опитувальник є першим кроком у визначенні необхідності подальшого тестування та оцінки. Ефективним інструментом є шкала соціальної тривожності Рібовіца. Це опитувальник самооцінки з 24 пунктів, який використовується для оцінки впливу соціальної тривожності в різних ситуаціях.

У когнітивно-поведінковій терапії для вимірювання інтенсивності дистресу та напруги у людей з соціальною тривожністю використовується Шкала одиниць суб’єктивного дистресу.

Лікування соціального тривожного розладу

Традиційна психіатрія пропонує кілька окремих напрямків терапії, які часто дають позитивний ефект при комплексному застосуванні:

біофідбек-терапія (біологічний зворотний зв’язок) з коригуванням фізіології головного мозку;
психотерапія;
фізіотерапевтичні методи;
фізіотерапія;
масажні процедури;
медикаментозна терапія нейрометаболічними засобами, селективними інгібіторами, а також психофармакотерапія.

Більш ефективним лікуванням є хрономедична технологія, яку можна використовувати дистанційно, без протипоказань, побічних ефектів. Ви можете дізнатися більше про хрономедичну технологію та записатися на лікування, використовуючи зазначені контактні дані.

Джерела:

Автор статті:

Поліщук Микола Андрійович

Кандидат медичних наук

On-line консультація

Ціни

Послуга	Ціна
Консультація директора, кандидат медичних наук	800 грн.
Консультація директора, кандидат медичних наук (онлайн)	550 грн.
Консультація спеціаліста лікаря (хронотерапевт, невролог, терапевт)	450 грн.
Консультація спеціаліста лікаря (хронотерапевт, невролог, терапевт) (онлайн)	350 грн.
На 30 денний курс лікування (клініці)	2200 грн.
На 30 денний курс лікування (дистанційно)	1800 грн.
Вартість місячного курсу пацієнтів, які проживають за кордоном (дистанційно) (грн)	3700 грн.